Відсутність необхідної кількості вагонів для зерна в Казахстані тягне за собою збитки
Якщо порівнювати з минулим маркетинговим роком, то перевезення на експорт збільшилися на 12%. А саме, збільшилася кількість перевезень в напрямку Туркменістану (31%), Китаю (18%), Узбекистану та Росії (12%), Киргизії (10%).
Однак, згідно з більш ранніми повідомленнями ІА «Казах-зерно», відомо, що аграрії не задоволені кількістю зерновозів. Якщо говорити мовою цифр, то тільки для Північно-Казахстанського регіону необхідно було понад 1000 вагонів, а отримати їм вдалося лише трохи більше 300.
Через ситуацію, що склалася на залізниці, Казахстанські зернотрейдери зазнають величезних збитків і втрачають значні ринки збуту, так як запорука вдалого збуту товару – якість і своєчасна доставка. Якщо з першим показником у Казахських аграріїв все в порядку, то з цілого ряду причин забезпечити своєчасну доставку просто не представляється можливості. Деякі регіони не отримують і 10% від заявленої кількості вагонів.
Крім втрат ринків збуту, Казахські аграрії не можуть здійснювати виплати по кредитах, лізингу і це також стосується навіть заробітної плати співробітників. Недостатня кількість вагонів – це проблема всієї країни. Виробники зерна на півночі страждають від того, що продати урожай не представляється можливим, і як наслідок, немає можливості розплатитися з кредиторами, а на півдні простоюють борошномельні підприємства, так як у них відсутня сировина.
Проблема нестачі зерновозів у Казахстані та її наслідки
Нестача зерновозів у Казахстані стала серйозною проблемою, яка негативно впливає на економіку країни та сільське господарство. Нестача транспортних засобів для перевезення зерна впливає на весь ланцюжок виробництва та збуту зернових культур.
Однією з основних причин нестачі зерновозів є застаріла і недостатня автомобільна флоту, нездатна впоратися зі зростаючим попитом на перевезення зерна. Це призводить до затримок у зборі та доставці врожаю, збільшення витрат на зберігання та збитків для сільгоспвиробників.
Наслідки нестачі зерновозів у Казахстані відчуваються на різних рівнях. Вони включають зниження продуктивності та ефективності сільського господарства, втрату конкурентоспроможності на міжнародному ринку, а також збитки для сільгоспвиробників, які змушені продавати врожай за нижчими цінами через нездатність швидко та ефективно транспортувати його.
Вирішення проблеми нестачі зерновозів потребує комплексного підходу, що включає модернізацію автопарку, розвиток інфраструктури та покращення логістичних процесів. Це дозволить забезпечити більш ефективне та своєчасне перевезення зерна.