Імпорт пшениці до Вірменії: значення об’єктивного контролю якості
Імпорт зерна до Вірменії через Азербайджан знову опинився в центрі уваги після заяви Інспекційного органу з безпеки харчових продуктів Вірменії. Лабораторні дослідження показали, що партії пшениці з Казахстану відповідають лише 3-му класу.
Результати перевірок
• Фітосанітарні дослідження підтвердили відсутність карантинних шкідливих організмів.
• Аналіз показників безпеки виявив, що вміст токсичних елементів, пестицидів і мікотоксинів перебуває в межах установлених норм.
• Класифікація якості показала, що зерно не дотягує до вищих стандартів (2-го класу), що має значення для хлібопекарської промисловості.
Ці дані не ставлять під сумнів безпечність продукції, але підкреслюють необхідність жорсткого контролю якості для захисту інтересів місцевих виробників і споживачів.
Баланс інтересів постачальника та імпортера
З одного боку, постачальник із Казахстану забезпечує стабільні поставки зерна, що відповідає базовим вимогам безпеки. З іншого — Вірменія як імпортер зацікавлена у вищих стандартах якості, особливо в умовах глобального ринку, де конкурентоспроможність напряму залежить від характеристик зерна.
Роль сучасних технологій
Для об’єктивної оцінки якості зерна дедалі більшого значення набувають інфрачервоні аналізатори, такі як Granolyser та Granolyser HL. Ці прилади дозволяють:
— проводити аналіз без пробопідготовки;
— визначати ключові параметри (вологість, протеїн, клейковину, крохмаль тощо);
— отримувати результати за 20–40 секунд;
— забезпечувати високу точність і відтворюваність даних;
— експортувати результати до баз даних і бухгалтерських систем.
Використання таких технологій робить процес контролю прозорим і незалежним, що вигідно як постачальнику, так і імпортеру.
Висновок
Ситуація з імпортом пшениці з Казахстану демонструє, що питання якості зерна виходять за межі національних кордонів і стають частиною міжнародних торговельних відносин. Вірменія, посилюючи фітосанітарний контроль і застосовуючи сучасні аналізатори, може забезпечити об’єктивність оцінки та підвищити довіру до імпортованої продукції. Це створює умови для чесного діалогу між постачальниками й імпортерами та сприяє зміцненню продовольчої безпеки країни.